Антикорозійний захист металоконструкцій

Антикорозійний захист виробів, конструкцій та споруд - це комплекс захисних засобів, що застосовуються до об'єктів, з метою запобігання та профілактики корозійних процесів.

Необхідно, щоб даний захист застосовувався на всіх етапах виробництва та експлуатації об'єктів - починаючи з проектування і виплавки металу, зберігання виробів, монтажу конструкцій та споруд, закінчуючи подальшою їх експлуатацією.

Найбільш використовуваним матеріалом в сучасній промисловості, поряд з бетоном, є чорна сталь, оскільки металеві конструкції найбільш придатні для вирішення технічних і дизайнерських завдань. Своєчасний антикорозійний захист дозволяє продовжити термін експлуатації металевих конструкцій і виробів з металу, а також захистити їх від руйнівного впливу агресивного навколишнього середовища.

Найбільш ефективними методами антикорозійного захисту вважаються:

- Електрохімічний захист

- Металеві плівки на основі цинку (оцинковка), хрому (хромування)

- Полімерні плівки - найбільш поширений спосіб антикорозійного захисту металу. Такі плівки не тільки захищають металеві вироби, а й незамінні при ремонтах, тому що здатні надати металу практично будь-який колір.

Найпоширенішим і небезпечним видом корозійних процесів є електрохімічна корозія - окислювання киснем заліза, з подальшим утворенням на поверхні оксиду заліза в присутності води і розчинів електролітів. Особливість такої корозії в тому, що для появи на поверхні матеріалу води, досить простого контакту з повітрям.

Антикорозійний захист це:

- Недопущення корозійно-активної складової до поверхні матеріалу;

- Наявність внутрішнього захисного шару антикорозійного матеріалу безпосередньо на поверхні металу, активно виконує захисну функцію, в разі випадкового проникнення агресивної корозійної складової під покриття.

Найбільш оптимальним і економічно доцільним варіантом антикорозійного захисту є:

- Антикорозійна обробка в процесі виробництва виробу або конструкції. Однак, такий варіант не завжди можливий по ряду технічних причин.

- Використання в процесі антикорозійної обробки матеріалів високої якості, що помітно продовжує термін експлуатації і зберігає властивості покриття.

- Якісна підготовка металу - зачистка. Цей етап підготовки є найбільш важливим для всього процесу антикорозійного захисту матеріалу, тому що від нього залежить подальша поведінка металу в умовах агресивного середовища. Відсутність якісної зачистки здатне нівелювати всі наступні маніпуляції з матеріалом.

 

Збереження від корозії металевих конструкцій, обладнання та споруд - одне з найважливіших питань, які повинен вирішити керівник підприємства. Збиток, нанесений корозією, полягає не тільки у втраті маси металу, але і в погіршенні функціональних властивостей виробів, зниження їх споживчої вартості і довговічності. Тому антикорозійний захист повинен бути передбачений на всіх стадіях виробництва, ігнорування цього факту часто призводить до безповоротних втрат і передчасного виходу з ладу дорогого устаткування і споруд. Втрата від корозії становить приблизно 12% від річної виплавки металу. Беручи до уваги всі ці фактори, стає очевидним, що антикорозійний захист має величезне значення.

Вироби з металу піддаються корозії безперервно: під час їх виготовлення, транспортування, зберігання і, звичайно, експлуатації. Найбільш схильні до корозії і потребують антикорозійного захисту металеві конструкції автомобілів, сільськогосподарської, будівельної та іншої техніки в атмосфері; хімічне обладнання; парові й охолоджувальні системи; підземні кабелі і трубопроводи; обладнання нафтових і газових свердловин і т.д.

Таким чином, антикорозійне покриття повинне бути, в першу чергу довговічним. Так, наприклад, своєчасний антикорозійний захист здатний не тільки продовжити термін експлуатації обладнання, а й поліпшити якість кінцевого продукту виробництва.

Залежно від вихідних характеристик металу, особливостей його експлуатації і ступеня агресивності навколишнього середовища, відрізняються і методи антикорозійного захисту. Найчастіше, антикорозійний захист виражається в нанесенні на поверхню матеріалу, схильного до корозійних реакцій, шари захисних покриттів, на основі органічних і неорганічних матеріалів, зокрема, нанесення лакофарбових матеріалів (ЛФМ), основним завданням яких є довгостроковий захист металевих об'єктів.